ПОРЯДОК
застосування адміністративного арешту
майна платника податків
I. Загальні положення
1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до статті 94 розділу II Податкового кодексу України ( 2755-17 ) (далі - Кодекс), що визначає загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків.
1.2. Поняття, що використовуються у цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в Кодексі ( 2755-17 ).
II. Поняття адміністративного арешту майна,
його види та повноваження відповідних осіб
щодо прийняття рішення про арешт майна
2.1. Адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
2.2. Арешт майна може бути повним або умовним та полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 статті 94 розділу II Кодексу ( 2755-17 ).
2.3. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
2.4. Рішення про застосування арешту майна платника податків та рішення про накладення арешту при тимчасовому затриманні майна приймається керівником (його заступником) органу державної податкової служби.
III. Обставини, за яких застосовується
адміністративний арешт майна
3.1. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
3.1.1 платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
3.1.2 фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
3.1.3 платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;
3.1.4 відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;
3.1.5 відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу ( 2755-17 ), або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
3.1.6 платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
3.1.7 платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу;
3.1.8 у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим пункту 20.1.5 статті 20 розділу І Кодексу ( 2755-17 ), або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).
3.2. За наявності однієї із наведених обставин керівник органу державної податкової служби (його заступник) приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
IV. Порядок застосування
адміністративного арешту майна
4.1. Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених пунктом 3.1 розділу III цього Порядку, та на підставі звернення (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків (додаток 2).
4.2. Обґрунтованість арешту на майно, накладеного рішенням керівника (його заступника) органу державної податкової служби, має бути перевірена судом протягом 96 годин.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
4.3. Рішення про застосування арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під розписку:
а) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;
б) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
полный текст - http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1437-10&new=1
|
